Легендарний ЦУМ: як змінювався торговий символ Києва

Сайт My-Kiev.com дізнався, чому ЦУМ збудували лише з третьої спроби, а також, що довелося пережити універмагу, щоб залишитися торговим символом столиці й у наш час.


У дореволюційні роки на місці ЦУМу був прибутковий комплекс, який належав купчихі Амалії Шедель. 1894 року вона продала його відомому власнику цегельних заводів – Якову Бернеру. Він умів "налаштовувати бізнес". Незабаром на будівлі з'явилося безліч вивісок, які говорили про те, що в орендарах не бракує.

У прибутковому будинку Бернера розміщувалися не лише магазини. Там був готель «Невський», приватний історичний та науково-анатомічний музей, а також перукарня.

Проте будівля сильно постраждала внаслідок Громадянської війни та численних пожеж. Тому руїни, що залишилися, вже в мирний час, просто підірвали. А на місці, що звільнилося, побудували буфет-їдальню.

Цікаво, що згодом їдальню переобладнали на павільйон-звіринець, де перехожі могли побачити різноманітних тварин – від мавп до крокодила.


Київський ЦУМ відкрили 1 травня 1939 року. Цікаво, що навіть тоді планувалося, що він буде дуже затребуваним. Адже проектували його з розрахунком, що кожного дня його відвідуватиме близько 15 тисяч людей. При будівництві фактично поступово довелося три рази починати наново, оскільки погляд керівництва країни на архітектуру і те якою вона мала бути, поступово змінювався. Тому і проект будівлі доводилось змінювати.

Київський ЦУМ відклався у пам'яті всіх його відвідувачів не лише своїми масштабами. Його фасад – це пам'ятка архітектури, тому під час будь-яких реконструкцій її не можна змінювати.

Характерна риса ЦУМу, гарні вітрини стали візитною карткою універмагу. Корінні кияни згадують, як приблизно у 80-ті роки у вітринах ЦУМу рекламували аксесуари із перлів. Тоді вітрини були прикрашені величезними раковинами із перлами, які розкривав механізований водолаз.

Ще однією особливістю ЦУМу був його інтер'єр. Протягом 80 років у ньому часто змінювалося планування, магазини. Колишніми залишалися тільки стіни та сходові клітки з мармуру.


ЦУМ впевнено можна назвати «стійким олов'яним солдатиком», адже його стіни змогли витримати бомбардування та численні пожежі під час Другої світової війни.

Після звільнення Києва у 1944 році ЦУМ відновили та знову відкрили для відвідувачів. У 1955 році розпочалася перша реконструкція ЦУМу, під час якої площу універмагу збільшили до дев'яти тисяч квадратних метрів.

Справжньою подією для Києва та киян стало встановлення ескалаторів. До речі, у ЦУМі вони з'явилися навіть трохи раніше, ніж у метро. А ось друга реконструкція ЦУМу відбулася наприкінці 70-х – на початку 80-х років. Саме тоді в універмазі зробили капітальний ремонт, що протримався до 2012 року.

У продовженні від Мій Київ ви дізнаєтесь, як пройшла остання реконструкція ЦУМу, завдяки якій він отримав сучасний вигляд, що тут сьогодні є цікавого і на що слід звернути увагу. Також більш детально розглянута історія власне будівництва ЦУМу та його численних перебудов.